“ НЕЗГАСИМА  СВІЧКА  У  КАЗАХСТАНІ”

     Республіка Казахстан стала двадцять дев’ятою державою світу, яка долучилася до міжнародної акції “Незгасима свічка”, ініційованою СКУ  і підтриманою Україною.
     Символічну свічку пам’яті і скорботи українського народу казахстанці стрічали вранці, 3 жовтня. Свічку було доставлено з Молдови до столиці Казахстану, міста Астани, українським дипломатом Михайлом Харишеним, який, передаючи символічну свічку на мітингу, влаштованому з цієї нагоди в Посольстві України в Казахстані, розповів про цілі та задачі самої акції і про те, як було проведено акцію “Незгасима свічка” в Республіці Молдова.
   Приймаючи свічку, Посол України в Казахстані Микола Селівон подякував Михайлові Харишину за передачу естафети казахстанській стороні, завіривши, що ця акція знайде достойне продовження в казахстанському краї, де мешкає понад 400 тисяч українців і де десять років свого життя провів  Тарас Шевченко, залишивши гарний слід в серцях казахського народу. На мітингу  також виступили голова Асоціації “Українці Казахстану” Михайло Парипса, головний редактор республіканського часопису “Українські новини”, голова української громади м. Астани Тарас Чернега.
     Священнослужителі російської православної і української греко-като-лицької Церков провели молебень  пам’яті невинно убієнних в роки великого Голоду в Україні. Представники українських громад областей Казахстану запалили свої свічки від вогню скорботи “Незгасимої свічки” щоб передати в свої регіони. По завершенню мітингу Посольством і Асоціацією “Українці Казахстану” було організовано поминальний обід в пам’ять жертв геноциду в Україні.
  На наступний день, у приміщенні Євразійського національного університету ім. Л. Гумельова, за ініціативою Асоціації “Українці Казахстану” та при підтримці Посольства України в Казахстані і керівництва університету було проведено науково-практичну конференцію: “Казахстан – Україна: МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ, МАЙБУТНЄ”, в якій взяли участь дипломати українського посольства, вчені республіки, члени ради асоціації, актив української громади “Ватра” м. Астани та студенти університету. Всього на конференції було прослухано 12 доповідей, ключовими з них були: “Про голод у Казахстані на початку 30-х років ХХ століття” – доктора історичних наук, професора університету Х. Абжанова та “ Голодомор в Україні 1932-1933 рр. – трагедія українського народу” – В. Джигуна, радника Посольства України в Казахстані.

    Після Астани вогонь “Незгасимої свічки” було запалено в регіонах республіки. У неділю, 5 жовтня, було проведено заходи скорботи жертв геноциду народу України в Павлодарі, Караганді, Сатпаєві тА Семипалатинську.
    Слід зазначити, що Асоціацією “Українці Казахстану”, починаючи з Акції “Запали свічку” /листопад 2007 р./ проводилися заходи в пам’ять загиблих від Голоду. В світлиці українців Павлодару та офісі українського центру “Ватра” Астани постійно діє виставка плакатів “Забуттю не підлягає” та книжкові виставки, які висвічують сторінки страшної трагедії 1932-1933 років. Республіканський часопис “Українські новини” постійно на своїх шпальтах розміщує матеріали, що стосуються теми  Голодоморів в Україні та Казахстані.
   Але слід признати, що нинішня акція не знайшла широкого розголосу в республіці, як і загальна тема геноциду, яким дійсно був Голод в Україні. Причин тому декілька. В першу чергу винуватцями у цьому є державні чинники республіки, котрі замовчують цю тему, мовляв, для чого копатися в минулому, щоб не дай Господь когось не образити. Але не менша провина лягає і на наших горе-українців, котрі не визнають цю трагічну історичну дійсність України та її народу. А керівники недавно створеної в противагу Асоціації “Українці Казахстану” так званої “ради українців” (подружжя  Ю. Тимощенко і Т. Шірмер, М. Літошко, В. Мойсеєнко, А. Польшаков) шельмують активістів Асоціації, інформуючи відповідні органи республіки, що Асоціація “Нагнетаєт обстановку, поддерживаєт нєдобітих бандеровцев і реакционную украинскую церкву). Активісти цієї громади, яка себе іменує “республіканською”, та її підрозділи, демонстративно не взяли участі в міжнародній акції, взамін цього проводили миршаві культурологічні заходи.

    Викликає непорозуміння і позиція, яку займає Генеральний консул України в м. Алмати п. Шидловський, який теж не з’явився в Астану на заходи “Незгасимої свічки”, нічого не зробив для цього і в Алмати, де українські громади  південного регіону республіки, дивлячись на консульство теж залишилися осторонь акції. Проте пан консул нерідко стає організатором розбрату між громадами, ініціює нагородження державними нагородами України активістів, котрі не знають і не бажають поважати української мови, а Україну та його Президента іменують  “бандерівцями”.
     Але це зовсім не означає, що в Казахстані байдужі до трагедії Голодоморів в Україні та Казахстані. Про це свідчать дискусії та матеріали науково-практичної конференції в Астані, підтвердженням цьому є виступ на цій конференції голови Асоціації “Українці Казахстану” М. Парипси. Він розповів учасникам конференції, що 80-річний аксакал з села Єнбекші Железінського району Павлодарської області, будучи свідком трагедії казахів в період Голоду, знає, що внаслідок цієї страшної трагедії біля його невеличкого села в братській могилі закопано більше 200 загиблих. І ось ветеран праці звернувся до своїх односельців допомогти увіковічити пам’ять загиблих односельців. Відгукнулись підприємці та не залишились осторонь всі односельчани, і в серпні поточного року на місті поховань жертв Голодомору було відкрито мармурову плиту, на якій написано: «Пам’ять про земляків жива в наших серцях».  

ДЗВОНИ СКОРБОТИ У ПАВЛОДАРІ

     У неділю вранці, 5 жовтня 2008 року, церковні дзвони Павлодарського українського храму святих Петра і Павла закликали парафіян і всіх павлодарців на церемонію запалення скорботної «Незгасимої свічки» пам’яті від вогню, доставленого до столиці Казахстану з Молдови й урочисто переданого в Посольстві України.
   Казахстан став двадцять дев’ятою країною світу, де побувала «Незгасима свічка» пам’яті жертв українського Голодомору 1932-1933 років.
Відбувши мітинг та науково-практичну конференцію в Астані, присвячені казахстанському етапу міжнародної акції «Незгасима свічка», й запаливши від смолоскипу символічний вогонь, голова Асоціації «Українці Казахстану» і керівник Павлодарського Товариства української культури ім. Т.Г.Шевченка пан Михайло Парипса привіз його до Павлодару.
   Під час заходу в Павлодарському українському храмі святих Петра і Павла пан Парипса розповів присутнім про трагічні наслідки геноциду українського народу, а також про міжнародну акцію «Незгасима свічка», яку ініціювали Світовий Конгрес Українців і Українська держава, та про заходи з цієї нагоди, які щойно були проведені в Астані. Потім настоятель храму о. Ярослав Головчук відслужив панахиду по невинно убієнним, і всі присутні разом помолилися за упокой душ загиблих. Було визначено, що символічна свічка горітиме в храмі по 8 жовтня – до останнього дня перебування незгасимої свічки в Казахстані. По завершенні молебню чимало парафіян запалили свої свічечки від свічки пам’яті, домовившись, що кожного вечора у їхніх домівках будуть горіти ці свічки на знак пам’яті про жертви великого Голоду.

     У світлиці Товариства всі бажаючі мали змогу впродовж всієї акції ознайомитися з матеріалами, які віддзеркалюють трагедію Голодомору. Особливу увагу присутніх привернула виставка плакатів «Забуттю не підлягає», а також книг – «Злочин» (упорядкована Петром Кардашем), «Розсекречена пам’ять в документах ГПУ–НКВД» та інші.
   Тут же, на виставці, можна було бачити публікацію обласної газети «Звєзда Приіртишшя», в якій розповідається, що 80-річний аксакал села Єнбекши Желєзінського району Павлодарської області Капар Жумабеков був свідком страшного голоду 1932-33 років, що відібрав життя багатьох його односельців, серед яких були і його родичі. Він звернувся до підприємців – вихідців із свого села – з проханням допомогти увічнити пам’ять загиблих земляків. Ті відгукнулися на заклик ветерана, до них долучилися практично всі мешканці села. В результаті на місці старого цвинтарю, де в одній могилі було закопано більше двохсот жертв Голоду, встановлено мармурову плиту з написом: «Пам’ять про земляків жива в наших серцях».

   А в останній день перебування «Незгасимої свічки» на теренах Казахстану на обласному радіо у Павлодарі в ефір вийшла чергова радіопередача «Українська родина», де ведучі Наталка Князєва і Петро Маслій розповіли радіослухачам про скоєний злочин проти українського народу, зміст міжнародної акції «Незгасима свічка», започаткованої з метою увічнення пам’яті невинно убієнних. Під час цієї радіопередачі лунав скорботний український спів і траурна музика.
     Нехай буде вічною пам’ять про жертви Великого Голодомору і такою ж вічною ганьба організаторам та виконавцям цієї жорстокої трагедії.